Альбертський університет – державний науково-дослідницький університет розташований в Едмонтоні, Канада. Університет, заснований у 1908 і входить до п’ятірки найбільших університетів у Канаді. В університеті діє 400 дослідницьких лабораторій, Освітній Центр Української Мови, викладається українська мова, культура та фольклористика.	38,290 осіб	University of Laval (Канада); University of Guadalajara (Мексика); University of Montana (США); University of Copenhagen (Данія); University of Oulu (Фінляндія); Freie University Berlin (Німеччина); Hokkaido University (Японія); University of São Paulo (Бразилія).
Агрокультура, вітальні науки та науки про довкілля; Alberta School of Business; Мистецтво; Освіта; Інженерія; Післядипломні студії та дослідження; Право; Бібліотечні студії; Медецина та стоматологія; Фармацевтика та фармацевтичні науки; Факультет наук; Школа громадського здоров’я.	антропологія; мистецтво та дизайн; біохімія; біомедична інженерія; клітинна біологія; хімія; комунікації та технології; порівняльне літературознавство; комп’ютерні науки; драма; медична мікробіологія та імунологія; музика; соціологія; релігійні студії.	Річард Тейлор (лауреат Нобелівської премії з фізики ) Волес Стерлінг (ех-ректор Стенфордського університету) Браян Трейсі (письменник та автор книг бізнесу та лідерства); Роланд Міченер (ех-генерал-губернатор Канади); Джордж Стенлі (історик, автор та дизайнор прапору Канади); Деріл Катц (мільярдер та засновник фармацевтичної компанії The Katz Group)

— Де Ви навчалися та чому саме там?

Навчаюсь я на магістерській програмі з прикладної лінгвістики в Альбертському університеті (University of Alberta) в місті Едмонтон. В Північній Америці Альбертський університет є меккою для всіх, кого цікавить вивчення Східної Європи і України зокрема. Мене віддавна цікавила соціолінгвістика, а інтерес до України, думаю, пояснювати не треба.

— Чому саме ця країна?

Канада багато в чому є найкращою країною для міжнародних студентів. По-перше, важко знайти країну з кліматом, подібним до канадського. Люди здебільшого люблять теплий клімат, гори та океан. Втім, наявність сонця чи красивого пейзажу за вікном ніяк не впливає на якість освіти. Канада має чудові університети, але 6-8 місяців снігу на рік відлякують більшість кандидатів, залишаючи місце для тих, хто погоди не боїться.

По-друге, не можна забувати про те, що для абсолютної більшості українських студентів навчання в Канаді закінчується імміграцією. У порівнянні з іншими країнами Канада пропонує надзвичайно надзвичайно прості і зрозумілі правила. За новими правилами докторанти можуть подаватися на постійне проживання вже після двох років навчання, а решті ж випускників для цього потрібно пропрацювати від 6 до 12 місяців після випуску. Кожен випускник 2-річної програми отримує трирічний дозвіл на роботу, з яким він може працювати де завгодно і на кого завгодно.

Назвіть мені країну, яка пропонує щось хоч близько подібне до цього? США пропонують неперевершені можливості для зростання, найкращу освіту та найкращу роботу, але з точки зору іноземного студента вони не є ідеальною країною для навчання. Якщо ви іноземний студент в США, то система побудована проти вас. Багато знайомих студентів в Канаді і в США працюють, але в США вони можуть працювати лише нелегально. Черги на імміграцію для кваліфікованих працівників в США можуть перевищувати 7 років. Решта англомовних країн не є такими доступними, як Канада і не є такими привабливими, як США.

Підготовку я почав десь за півтора роки до початку програми, тобто за півроку до дедлайнів. Остаточне рішення прийшло влітку під час роботи в США за програмою Work and Travel. Тоді я вперше побачив Північну Америку, і цього виявилося досить, аби спрямувати зусилля у бік продовження навчання там. Про Канаду я майже нічого не знав, тож довелося покластися на припущення, що там все має бути схоже на США. Зараз ці розумування викликають у мене лише усмішку, але тоді це суттєво вплинуло на мій вибір.

— Розкажіть детальніше про документи, які потрібні для вступу, який час підготовки, труднощі. Як виглядав процес вступу, які особливості?

Процес вступу відрізняється залежно від програми і може змінюватися щороку. Типовий набір документів на програми суспільно-гуманітарного напрямку – наукові тексти, рекомендації, результати міжнародного тесту з англійської, резюме та мотиваційний лист. Поза формальними вимогами, «вступ» починається набагато раніше – має значення усе, над чим ви працювали до вступу протягом свого життя.

— Ви навчалися в Українському ВНЗ: якому, яка різниця між закордонним і українським? Які спогади з навчання в Україні?

Найголовнішу різницю між навчанням в Україні і в Канаді я вбачаю в самій сутності університетського навчання. В будь-якому канадському університеті можна побачити абсолютно різних людей різного віку, яких об’єднує конкретна мета – здобути освіту. Дуже незначна частина студентів готові дарма витрачати десятки тисяч доларів і роки свого життя. Якість і характер здобутої освіти (і сам факт її наявності) в Канаді великою мірою визначає положення людини в суспільстві по закінченню, і до освіти ставляться досить серйозно.

В Україні ж студент це радше вікова категорія. Без сумніву, в Україні не бракує надзвичайно вмотивованих студентів, але загальна картина інакша – безкоштовність освіти, різноманітні пільги та призов до армії приваблюють до університетів велику кількість людей, для яких освіта є другорядною. Це знижує цінність освіти – наявністю ступеня бакалавра чи навіть магістра в Україні нікого не здивуєш і конкурентною перевагою на ринку праці він здебільшого не є.

Альбертський університет представляє нову модель охорони здоров’я, яка об’єднує догляд за хворими, викладання та наукові дослідження. Студенти з медицини і стоматології, сестринської справи, відновної медицини, охорони здоров’я, харчування та фармації є великою спільнотою університету. На фото Edmonton Clinic Health Academy.

— Чи можна працювати і навчатися одночасно?

Більшість магістрів та докторантів працюють асистентами в університеті. Поза межами університетського містечка можна працювати до 20 годин зі спеціальним дозволом на роботу, на який можна подаватися після 6 місяців навчання.

— Чого ти навчився навчаючись за кордоном?

Сам факт зміни місця навчання допомагає переосмислити те, що раніше сприймалося як очевидне.

— Як з проживанням під час навчання?

Університет має близько 35 тисяч студентів і близько 5 тисяч місць в гуртожитках, тож більшість проживає поза університетським містечком. Гуртожитки конкурують з неуніверситетським житлом на загальних підставах, тому вартість проживання в гуртожитках мало відрізняється від інших пропозицій на ринку. Якщо ж вартість проживання відрізняється, то не на користь гуртожитків, адже у неї входить «націнка за студентське життя», тобто різноманітні вечірки, поїздки та послуги своїх мешканців, як-то зали для навчання та відпочинку, тренажерні зали тощо. Все це робить можливою ситуацію, коли гуртожитки дорогі, але при цьому охочих в них жити не бракує.

Це дуже відрізняється від української системи, де гуртожитки є передусім соціальним притулком, а лише потім – студентським житлом. В Канаді все з точністю до навпаки: принаймні в моєму університеті гуртожитки не отримують ані центу фінансування від університету – їх будують і утримують за рахунок тих, хто в них проживає.

 Альбертський університет є домом для другої за величиною бібліотечної системи Канади, і одинадцятої за величиною в Північній Америці. Розмір бібліотечного фонду сягає 10,6 млн. томів, 530 000 електронних книг та 1400 електронних баз даних. На фото одна з бібліотек – Winspear Business Reference Library.

— Що варто перейняти українським університетам від твого ВНЗ чи канадської системи освіти?

Українській освіті не бракує нових ідей, але бракує свободи для їх втілення. Український університет не може нічого запозичити в мого університету, оскільки в українській системі освіти у нього немає на це повноважень. Нововведення ще в зародковому стані входять в конфлікт з чинним законодавством. Скажімо, умови вступу в Канаді визначаються на рівні кафедри, тоді як в Україні вони визначаються наказом з міністерства. Держава до найменших дрібниць описує, кого, чому і як саме вчити.

Втім, не існує універсального рецепту гарної освіти – кожна людина, кожна програма і кожен університет мають свої особливі потреби. Варто згадати, що зі 100 найкращих університетів світу 70 знаходяться у англомовних США, Канаді, Сполученому Королівстві та Австралії – країнах без центрального державного регулювання вищої освіти. Аби мати можливість вдосконалювати освіту, університетам необхідно подолати диктат центральних органів влади і обмежити їхні повноваження настільки, наскільки це можливо.

Крім того, я не вважаю, що освіта є тією сферою, де Україні варто захоплюватися канадськими рецептами. Канада і Україна мають різні проблеми – першій бракує робочої сили, другій – робочих місць. Що означатиме покращення якості освіти в Україні? Ще більше кваліфікованих спеціалістів, які не можуть знайти роботу? Субсидування еміграції коштом платників податків?

— Дай декілька порад студентам, які планують вступати у твій університет.

Не сумніватися у своїх силах і наполегливо працювати для досягнення своєї мети.

До 25 травня триває набір слухачів до 8 міжнародної літньої школи медіа права, яка пройде 16 липня – 3 серпня 2012 року в Києві.

Міжнародна літня школа медіа права – це інтенсивний навчальний курс для юристів з питань забезпечення свободи слова та свободи інформації, захисту честі, гідності та ділової репутації, діяльності засобів масової інформації, регулювання телерадіомовлення та інших питань діяльності мас-медіа.

У рамках Літньої школи основна увага звертатиметься на міжнародні та європейські стандарти у сфері медіа права, зокрема, Європейській конвенції про захист прав людини та основновоположних свобод і практиці Європейського суду з прав людини. Також буде розглядатися система захисту прав людини ООН, стандарти міжнародної організації «Артикль 19», законодавство України та інших країн.

Взяти участь у школі можуть юристи, робота яких пов’язана з питаннями свободи слова, свободи інформації чи медіа права. Це можуть бути юристи мас-медіа, громадських організацій, органів влади, адвокати. Також заявки приймаються від студентів старших курсів і випускників, зацікавлених у тематиці Літньої школи. Заняття будуть проводитися російською мовою.

Навчальний курс включатиме наступні теми:

• свобода вираження поглядів: американський та європейський підходи;
• Європейська конвенція з прав людини;
• процедура звернення до Європейського суду з прав людини;
• практика Європейського суду з прав людини в інформаційних справах;
• процедура звернення до Комітету ООН з прав людини;
• позови про захист честі, гідності й ділової репутації (дифамація);
• та ін.

Для участі в конкурсі необхідно заповнити онлайн-анкету. Умови участі та всю детальну інформацію можна переглянути на сайті.

Зигмунд Фройд кокаїн

Для Фройда кокаїн був більше ніж особистим привілеєм, він розглядав його як справжній диво-наркотик і протягом багатьох років був палким прихильником використання порошку в різні способи. В листі до своєї нареченої Марти (Martha), Фройд говорив: «Якщо все буде добре, я писатиму дослідження [щодо кокаїну] і сподіваюсь він буде використаний у процесі лікування разом з морфіном та перевершить його … я вживаю регулярно дуже малі його [кокаїну] дози, щоб боротися з депресією, розладом шлунку і це допомагає».

Фройд опублікував своє дослідження під назвою «Uber Coca» в 1884 році. Цікаво, що в своїй роботі він одним з перших запропонував метод замісної терапії для лікування наркотичної залежності.

Френсіс Крік ЛСД

Френсіс Крік – вчений, що відкрив структуру ДНК – повідомив друзям і колегам про свої експерименти з ЛСД під час роботи по встановленню структури молекули, що зберігає генетичну інформацію.

В 2004 році в інтерв’ю Джерод Харкер (Gerrod Harker) згадує розмову з Діком Кемпом (Dick Kemp) – близьким другом Кріка – про вживання ЛСД вченими Кембриджа, і повідомляє Daily Mail, що дослідники університету часто вживали ЛСД у невеликих кількостях, як «інструмент для мислення» (a thinking tool). Крік якось сказав Кемпу, що він насправді «відкрив подвійну спіраль ДНК, перебуваючи під дією ЛСД».

Томас Едісон еліксир з кокаїну

У 1863 році французький хімік Анджело Маріані винайшов «Вино Маріані» (Vin Mariani). Бордо, одним з інгредієнтів якого було не що інше як кокаїн. Вміст етанолу в Бордо допомагав «витягувати» кокаїн з листя коки в концентрації, що перевищують 7 мг на унція вина. Томас Едісон – американський винахідник, що страждав постійним безсонням (не дивно) – був одним з багатьох, хто вживав цей напій.

Пал Ердеш амфетамін

Пал Ердеш – відомий своєю гіперактивністю, звичкою працювати 19 годин на добу, навіть в похилому віці, з’являтися на порозі будинків своїх колег, вимагаючи від них «відкрити розум» для математичного діалогу – був одним з найбільш працьовитих математиків, опублікував більше робіт, ніж будь-який інший математик за всю історію.

В чому секрет? За його словами – це амфетамін. Уривок з книги, виданої в 1998 році бібліографом, письменником Полом Хоффманом (Paul Hoffman), пояснює схильність Ердеша до амфетаміну:

«Як і всі друзі Ердеша знайомий математик Рональд Грехем (Ronald Graham) був стурбований його вживанням психотропів. У 1979 році Грехем посперечався з Ердешом на $500, що він не зможе відмовитися від амфетаміну на один місяць. Ердеш прийняв виклик і припинив його вживати протягом 30 днів. Після того як Грехем заплатив йому борг Ердеш сказав: «Ти довів мені, що я не наркоман, але я нічого не зробив. Я встаю вранці і дивлюся на чистий аркуш паперу. В мене нема ідей, як у звичайної людини. Ти лише затримав розвиток математики на місяць». Він швидко відновив прийом таблеток і математиці від цього стало краще».

Стів Джобс ЛСД

ЛСД був важливим для Джобса. Наскільки важливим? Джобс вважав, що експеримент з ЛСД в 1960-ті був «одним з двох або трьох найважливіших речей, які він зробив у своєму житті». Більш того, він відчував, що була частина його, яку люди, яких він знав і з якими працював не могли зрозуміти, просто тому, що вони не сиділи на психотропах. Це підтверджує і його нещодавно опублікована біографія, де Джобс говорить, що відсутність уяви у Білла Гейтса спричинена тим, що він ніколи не вживав галюциногени:

«Білл по суті позбавлений уяви і ніколи не винайшов нічого, тому я думаю, що йому більш комфортно зараз займатися благодійністю, ніж технологіями. Він просто безсоромно використовував ідеї інших».

Білл Гейтс ЛСД

Цікаво те, що Білл Гейтс вживав ЛСД, хоча уривок з інтерв’ю в 1994 році журналу Playboy демонструє, що він говорить про це не так відкрито, як Джобс:

PLAYBOY: Приймали колись ЛСД?

Гейтс: Моя буремна молодість закінчилась давно.

PLAYBOY: Що це означає?

Гейтс: Це означає, що були речі, які я робив у віці 25 років, але припинив з часом.

PLAYBOY: Говорять, що під дією ЛСД ви пильно дивилися на стіл і думали, що його кут вріжеться вам в око.

Гейтс: [посміхається]

PLAYBOY: Ах, проблиски визнання.

Джон Ліллі ЛСД, кетамін

Психоаналітик Джон Ліллі був піонером в галузі електронної стимуляції мозку, першою людиною, що зобразила шлях болю і задоволення у мозку, заснувала галузь науки, що досліджує міжвидові комунікації між людьми, дельфінами і китами, винайшов першу в світі камеру сенсорної депривації, провів велику кількість експериментів з психотропними препаратами (ЛСД, кетамін) на собі.

Річард Фейнман ЛСД, марихуана, кетамін

Фейнман був завжди обережний щодо вживання наркотиків, побоюючись того, що вони можуть зробити з його мозком – від відмовився від алкоголю, наприклад, коли почали проявлятися ознаки залежності. У книжці «Звичайно Ви жартуєте, містер Фейнман» (Surely You’re Joking, Mr. Feynman!), він пише: «Бачите, я отримую задоволення від того, що можу думати, тому не хочу знищувати «механізм» [мозок], який робить життя суцільним задоволенням. З цієї ж причини надалі мені не хочеться експериментувати з ЛСД, незважаючи на інтерес до галюцинацій».

Тим не менш, цікавість Фейнмана перемогла, коли він познайомився з вже відомим нам Джоном Ліллі та його камерою сенсорної депривації. Фейнман експериментував з ЛСД, кетаміном і марихуаною, які допомагали йому швидко викликати галюцинації.

Кері Малліс ЛСД

Ви можете запитати, хто такий Кері Малліс? Скажімо так: якщо ви працювали в лабораторії починаючи з 1980-х, є дуже велика імовірність того, що ви використовували метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), за допомогою якого можна перетворити одну частину ДНК в мільйони ідентичних копій. Подякуйте за це Маллісу.

Хоча він не винайшов метод ПЛР, він удосконалив його настільки, що це спричинило революцію в області біомедичних досліджень та забезпечило його Нобелівською премією з хімії. Який же ж секрет у Малліса? У вересні 1994 року стає відомо, що він приймав багато ЛСД. В 60-70-ті він назвав свої експерименти з психоделіками «набагато важливішими, ніж будь-які курси, які він коли-небудь слухав». Кілька років по тому в інтерв’ю для BBC Малліс розмірковував уголос: «Що якби я ніколи не вживав ЛСД, винайшов би я ПЛР?» На що він відповів: «Я не знаю. Я в цьому сумніваюся. Я в цьому дуже сильно сумніваюся».

Карл Саган марихуана

Видатний астрофізик Карл Саган не тільки регулярно курив марихуану, а був також прихильником використання її для підвищення інтелектуальних можливостей – хоча і не так публічно про це заявляв, як інші в цьому списку. Саган написав есе в 1971 році для книжки Marijuana Reconsidered, в якій описав всі «плюси» марихуани. Твір, який ви можете прочитати, був написаний під псевдонімом «Містер Х». Автора було розкрито лише після смерті Сагана.

Протягом трьох днів – з 18 по 20 травня – у Центрі культури та історії Древньої Русі «Парк Київська Русь» в рамках V ювілейного Міжнародного фестивалю «Парк Київська Русь» пройде один із найбільш грандіозних культурно-історичних фестивалів в Україні та на теренах усієї Східної Європи – «Київська Русь XIII століття».

У програмі мега-фестивалю – достовірна історична реконструкція життєвого устрою епохи XIII-XIV століть, видовищні театралізовані дійства, неперевершені трюкові постановки каскадерів, лучні турніри та забави. У небо будуть здійматись повітряні кулі в рамках «Турніру повітряних витязів».

І найголовніше видовище – масові запеклі поєдинки русичів та монголів на Великому Ристалищі. Понад 500 кращих бійців найвизначніших клубів історичної реконструкції з України та всього світу представлять глядачам масову реконструкцію міжусобних війн XIII-XIV століть з максимальним відтворенням подій та воєнної культури тих часів: масова денна битва «Міжусобиця Древньої Русі», видовищна нічна баталія «Реконструкція битви на Синіх Водах», присвячена її 650-річчю, а також грандіозна битва «Русь проти Орди».

«Парк Київська Русь» – Центр культури та історії Древньої Русі розташований у селі Копачів Обухівського району. Схему проїзду можна переглянути на сайті.

Оксана Чиж,

Northbrook Spartans school, Чикаго.

Американські школи дуже зручні та демократичні, вони залишають достатньо часу та сил на відпочинок. Навчаються там аж цілих 12 років, а кожен учень вибирає предмети самостійно, таким чином складаючи власний розклад. Але він у штатах кожного дня один і той самий, тому певний курс вивчається приблизно 1 рік. Усередині школи є безліч зручностей: кафетерії, автомати з водою, магазини канцтоварів, ігрові поля та багато інших додаткових безоплатних послуг. Варто також сказати, що учнівська самодіяльність там на дуже високому рівні. Загалом, США набагато випереджає Україну в плані освіти – це факт.

Таня Водяницька,

Seoul National University, Сеул.

Корейські студенти, на перший погляд, відрізняються більшою старанністю, ніж українці. Кажу “на перший погляд” – тому що попри вдавану активність, частину часу люди просто сплять над книжками. Втім, корейські магістранти майже не пропускають пар, на відміну від українських студентів. Їх університети, безумовно, краще оснащені за наші, і це певним чином допомагає у навчанні. Стосунки між професорами і студентами останнім часом змінюються, але поки залишаються у рамках традиційної конфуціанської моделі, тобто старших у Кореї прийнято мовчки слухати, а не перебивати чи ставити під сумнів їхню точку зору.

Оксана Жабська,

Карлів університет, Прага.

Напевно, єдина схожість між освітою в ЄС та освітою в Україні – це той факт, що і там, і тут важко вчитись. Усе інше – речі діаметрально протилежні. В західних навчальних закладах нема корупції, викладачі адекватніші, ресурси доступніші, життя студентів в безпеці, система оцінювання більш правдива. Єдиний плюс українських університетів – це кількість матеріалу на лекціях, тут його дають справді більше.

Проте не варто казати, що всі тікають з України вчитись кудись подалі. Є багато студентів, які навпаки – їдуть до нас по ґрунтовні знання. Особливо багато іноземців навчається на медичних та філологічних факультетах. Можливо, не варто казати, що українська система освіти – суцільний провал?

Марлені Майома (Конго),

ЛНУ ім. Івана Франка, Львів.

Моя присутність та навчання в Україні є рішенням моїх батьків, адже в моїй країні з освітою не все настільки добре. Українська університетська система навчання мені дуже подобається, але це система, яка вимагає від студентів великого прикладання зусиль. Однак є й те, що мені не до вподоби – після нездачі будь-якого іспиту студента виключають з навчального закладу, і це, на мій погляд, несправедливо. Потрібно лояльніше ставитись до молодих людей.

Дмитро Бігас (Молдова)

ЛНУ ім. Івана Франка, Львів.

Зараз в Молдові – не найліпші часи. Правду кажучи, там немає перспектив у плані навчання та роботи, а з освітою у нас – взагалі жахіття. Як на мене, то в Україні є кращі умови для особистого розвитку. Дізнався про програму навчання за обміном і вирішив спробувати. Чесно, не шкодую! Звісно, тут також є проблеми – хабарництво, бюрократія, але все загалом ліпше, ніж в мене вдома.

Тамара Марценюк,

викладачка НаУКМА, гостьова дослідниця Стенфордського університету.

Коли минулого року була в Нью-Йорку на дослідженні, то брала активну участь у різних позанавчальних подіях. Гадаю, що дуже важливим є спілкування викладачів і студентів поза межами аудиторій (де є радше усталені відносини). В Україні, на відміну від США чи Європи, викладачі часто є доволі недосяжними для спілкування зі студентами. Насправді дуже важливо мати відповідний для спілкування простір: травичку, лавочки, відповідні кімнати, кав’ярні тощо. Це створює атмосферу бажання перебування в університеті, народжування цікавих ідей, спільних проектів. Натомість в Україні часто спілкуватися можна хіба що в бібліотеці, а цього, зрозуміло, недостатньо.

Як бачимо, ситуація закордоном і у нашій країні таки відрізняється, і Україна далеко не виграє у цьому «двобої». Проблема – у «старому» мисленні верхівки та більшості викладачів, які чомусь бояться прогресивних нововведень. Та не варто зациклюватись на «ветеранах» – чому б не дати дорогу молодим спеціалістам? Можливо, з приходом до влади нового покоління, яке буде дивитись на світ зовсім по-іншому, щось-таки зміниться. Але до цього часу потрібно чекати, а це – не найкращий вихід із ситуації. Що ж робити? Захищати свої права, вимагати кращої якості викладання та нових стандартів. А там, гляди, і зміни не забаряться!

Міждисциплінарна сертифікатна програма з юдаїки проводить набір студентів незалежно від року навчання (і осіб із вищою освітою) з різних ВНЗ Києва на 2012–2013 н. р.

Програма присвячена вивченню мов іврит, їдиш, єврейської історії, філософії, літератури і класичних текстів юдаїзму (Біблія, Талмуд, рабинські твори середніх віків тощо). До викладання залучені найкращі фахівці м. Києва, які співпрацюють із провідними центрами юдаїки в Ізраїлі, Європі та Америці.

Студенти також мають можливість пройти місячне стажування в Єврейському університеті в Єрусалимі. Для здобуття сертифікату потрібно опанувати два обов’язкових і принаймні п’ять вибіркових курсів, а також написати курсову роботу.

Обов’язкові курси:

• Іврит початкового рівня
• Вступ до єврейських класичних текстів

Вибіркові курси:

• Іврит середнього рівня
• Їдиш
• Іврит наукових публікацій
• Вступ до історії євреїв: від давнини до Нового часу
• Епоха Другого Храму і виникнення християнства
• Історія євреїв Європи Нового часу
• Історія сіонізму та Держави Ізраїль
• Українсько-єврейські взаємини в історичній ретроспективі
• та ін.

Запис на програму здійснює методист кафедри історії Сірош Тетяна Василівна, тел. 425-60-06. Запис триває до 10 вересня.

Стипендії для навчання в Словаччині за програмами обміну

Міністерство освіти, науки, дослідження та спорту Республіки Словаччина оголошує про початок конкурсу стипендій на навчання у державних вузах Словаччини для іноземних студентів у 2012-2013 році. Студенти, що отримали стипендії, пройдуть безкоштовне навчання та щомісяця отримуватимуть виплати у розмірі 280 євро. Також стипендіати отримають місця в гуртожитку.

Взяти участь у програмі можуть студенти вищих навчальних закладів, що знаходяться за межами Словаччини. Вік кандидатів – від 18 до 26 років. Спеціальність студента повинна бути близька до тієї, на яку він подає заявку. Також кандидат повинен самостійно вибрати вуз і отримати від нього запрошення.

Всього створено 17 стипендій для студентів першого ступеня навчання та 9 стипендій для студентів післядипломного навчання строком на п’ять місяців, також є три стипендії на три місяці. Деталі за посиланням.

Deadline: 31 травня 2012.

Магістерська програма Master in Cooperation and Development в Університеті Павія, Італія

Програма Master in Cooperation and Development в  Університеті Павія триває 16 місяців, починаючи з жовтня 2012 року і закінчується в січні 2014 року, викладається англійською мовою, характеризується міждисциплінарним підходом до сфери співробітництва і розвитку.

Передбачаються як повні так і часткові стипендії, що надаються обраним кандидатам на основі академічної успішності та фінансової потреби. Щороку 30 студентів зараховуються на програму. Кандидати можуть бути випускниками будь-якої спеціальності. Відмінне знання англійської мови не вимагається. Більше інформації про програму за посиланням.

Deadline: 31 травня 2012.

Стипендія  для навчання в Університеті Тренто, Італія

Школа соціології в Університеті Тренто приймає заявки на три докторських програми: програма з економіки та менеджменту (6 стипендій), програма з соціології та соціологічних досліджень (8 стипендій), програма з місцевого розвитку та динаміки (3 стипендії).

Всього 17 стипендій, що покривають всі витрати будуть надані найкращим з аплікантів. Для отримання додаткової інформації завітайте на сайт університету.

Deadline: 20 червня 2012.

Стипендія від Німецького Бундестаґу

Українські випускники вузів з хорошим знаннями німецької мови можуть подавати заявки до Посольства Німеччини у Києві на отримання стипендії Німецького Бундестаґу в Берліні.

Програма на 2013 рік починається 1 березня та триває до 31 липня 2013 року.
Детальніша інформація, а також анкети заявок містяться на інтернет-сторінці Німецького Бундестаґу.

Deadline: 30 червня 2012.

Програма ім. Гамфрі, США

Програма ім. Гамфрі пропонує 10-місячне стажування у США, без отримання ступеню, яке включає академічну програму та професійне стажування фахівців, які знаходяться на середньому етапі професійної кар’єри. Програма пропонує цінні можливості для професійного розвитку завдяки вивченню вибраних навчальних дисциплін в університеті, участі у конференціях та набуттю практичного досвіду під час стажування.

Усі кандидати повинні мати щонайменш закінчену вищу освіту, щонайменш п’ять повних років досвіду роботи, обмежений або жодного досвіду навчання в США. Учасники конкурсу повинні продемонструвати лідерські якості, відданість громадській діяльності та гарне володіння англійською мовою. Деталі на сайті Посольства США.

Deadline: 9 липня 2012.

Стипендія Отто Байєра, Німеччина

Стипендію отримують науковці для проведення досліджень. Дисципліни, які підтримує програма: біологія, молекулярна біологія, біохімія, біотехнології, хімія, фізика, медицина та інші. Стипендія покриває витрати на проживання, проїзд та витрати на проект. До кандидатів ставляться такі вимоги: високий середній бал диплому, рівень мотивації, написаний проект дослідження та письмове підтвердження з університету, в якому він буде проводитись.

Для отримання детальної інформації щодо стипендії звертайтеся за електронною адресою scholarships@bayer-stiftungen.de

Deadline: 15 липня 2012.

Стипендія в Естонській школі дипломатії

Естонський центр Східного партнерства у співпраці з Естонською школою дипломатії пропонує обмежену кількість стипендій для участі в навчальному курсі “Міжнародні відносини та європейська інтеграція”.

У 2012/2013 стипендії пропонуються для громадян Вірменії, Азербайджану, Білорусії, Грузії, Республіки Молдова, України. Стипендія покриває плату за навчання, витрати на візу, страхування, проживання в Таллінні. Детальну інформацію про стипендію для українців можна завантажити на сайті, а інформацію про курси та викладачів за посиланням.

Deadline: 31 липня 2012.

У всьому світі (близько 400 міст) з 14 по 21 травня відбувається Behance Portfolio Review. Це хороша можливість познайомитися з найбільшим сайтом-портфоліо, який зібрав роботи кращих креативних професіоналів та роботодавців, а також поспілкуватися з дизайнерами та людьми мистецтва.

На зустрічі можна показати власні роботи та отримати відгуки від інших професіоналів. А ще як нам стало відомо, приблизно 6 учасників, які матимуть найкращі портфоліо, отримають медалі від Behance.

В Україні захід відбудеться 14 травня у Києві, 17 травня у Львові та 18 травня у Харкові. Деталі у розділі Можливості.